Визначення юрисдикції угоди та застосовного права
Будь-яка міжнародна угода — купівля активів, M&A, спільне підприємство, ліцензійний договір чи кредитна угода — одразу ставить два фундаментальних питання:
- Право якої країни регулює цей договір?
- Суд або арбітраж якої країни вирішуватиме спори?
Від відповіді на ці питання залежить, як тлумачитимуться умови договору, яким буде порядок захисту прав сторін у разі спору, які санкції застосовуватимуться за порушення і скільки часу та грошей витратять сторони на вирішення конфлікту.
Ігнорування цих питань або неправильний вибір може повністю знецінити навіть ідеально складений контракт.
Ключові поняття
Застосовне право (governing law) — право якої держави регулює зміст, тлумачення та виконання договору.
Юрисдикція (jurisdiction) — право якого суду або арбітражу розглядати спори, що виникають із договору.
Колізійні норми — правила міжнародного приватного права, що визначають, право якої країни застосовується за відсутності вибору сторін.
Ці поняття не є тотожними: застосовне право може бути англійським, а юрисдикція — шведського арбітражу. Це цілком нормальна практика.
Правова база: ключові міжнародні акти
Регламент ЄС «Рим I» (№ 593/2008)
Регулює застосовне право до договірних зобов'язань. Основний принцип — свобода вибору права: сторони можуть обрати будь-яке право, яке вважають прийнятним. За відсутності вибору застосовується право країни, де знаходиться характерний виконавець зобов'язання.
Регламент ЄС «Рим II» (№ 864/2007)
Регулює застосовне право до позадоговірних зобов'язань — деліктів, безпідставного збагачення, переддоговірної відповідальності.
Регламент ЄС «Брюссель I bis» (№ 1215/2012)
Регулює юрисдикцію та визнання судових рішень у цивільних і комерційних справах у межах ЄС. Визначає, суд якої держави ЄС є компетентним.
Гаазька конвенція про вибір суду (2005)
Дозволяє сторонам комерційних договорів обирати виключну юрисдикцію конкретного суду — і таке рішення визнається у країнах-учасницях.
Нью-Йоркська конвенція (1958)
Забезпечує визнання та виконання іноземних арбітражних рішень у 170+ країнах. Ключова підстава для обрання арбітражу замість державного суду.
Як обирається застосовне право
1. Вибір сторін (автономія волі)
Найпоширеніший і найнадійніший спосіб — пряма вказівка у договорі:
«Цей договір регулюється та тлумачиться відповідно до права Англії та Уельсу»
Сторони вільні обрати будь-яке право, навіть якщо воно не пов'язане з жодною зі сторін або предметом угоди. Англійське право, швейцарське право та право штату Нью-Йорк — найпопулярніші вибори у міжнародних комерційних угодах.
2. Колізійні норми (за відсутності вибору)
Якщо вибір права не зроблено, застосовуються колізійні норми країни суду. За Регламентом Рим I це, як правило:
- для договорів купівлі-продажу — право країни продавця;
- для договорів послуг — право країни виконавця;
- для договорів щодо нерухомості — право країни місцезнаходження нерухомості;
- для трудових договорів — право місця звичайного виконання роботи.
3. Обов'язкові норми (overriding mandatory provisions)
Навіть при виборі іноземного права суд застосує обов'язкові норми країни суду або країни виконання договору, якщо вони мають imperative характер (трудове право, захист споживачів, антимонопольне право).
Популярні вибори застосовного права та їх переваги
| Право | Чому обирають |
| Англійське право | Розвинута прецедентна база, передбачуваність, популярність у M&A та фінансах |
| Швейцарське право | Нейтральність, стабільність, популярне при врегулюванні спорів між сторонами з різних країн |
| Право штату Нью-Йорк | Стандарт у міжнародних фінансових угодах, розвинута судова практика |
| Право ЄС / Нідерланди | Для угод усередині ЄС, холдингових структур |
| Українське право | Для угод щодо активів в Україні, контрактів з українськими сторонами |
Визначення юрисдикції: суд чи арбітраж
Після вибору застосовного права необхідно вирішити, де вирішуватимуться спори.
Державний суд
Сторони погоджують юрисдикцію конкретного суду. Перевага — нижча вартість, публічність процесу. Недолік — виконання рішення іноземного суду в іншій країні потребує окремої процедури визнання.
Міжнародний арбітраж
Найпопулярніший вибір для міжнародних комерційних угод. Переваги:
- конфіденційність процесу;
- нейтральність — незалежний від обох сторін арбітр;
- виконуваність — рішення визнається у 170+ країнах за Нью-Йоркською конвенцією без додаткових процедур;
- гнучкість — сторони обирають мову, місце, кількість арбітрів.
Популярні арбітражні інституції
| Інституція | Юрисдикція | Особливості |
| ICC (Міжнародна торгова палата) | Париж | Найпопулярніша у світі для великих M&A і комерційних спорів |
| LCIA | Лондон | Популярна у фінансових і корпоративних угодах |
| SCC | Стокгольм | Традиційно популярна для угод з країнами СНД і Східної Європи |
| VIAC | Відень | Популярна для угод у Центральній і Східній Європі |
| МКАС при ТПП України | Київ | Для угод з українськими сторонами |
Типове арбітражне застереження
Стандартне застереження у договорі може виглядати так:
«Усі спори, що виникають із цього договору або у зв'язку з ним, підлягають остаточному врегулюванню шляхом арбітражу відповідно до Арбітражного регламенту ICC. Арбітраж проводиться у Відні. Мова арбітражного провадження — англійська. Кількість арбітрів — три. Застосовне матеріальне право — право Англії та Уельсу».
Особливі ситуації
Нерухомість
До договорів щодо нерухомості у більшості правових систем обов'язково застосовується право країни місцезнаходження майна — незалежно від вибору сторін. Це imperative норма, яку не можна обійти.
M&A угоди
При структурування M&A угод застосовне право обирається з урахуванням:
- де зареєстрована компанія-ціль;
- де знаходяться основні активи;
- яке право найкраще захищає покупця (representations & warranties, indemnities).
Трудові договори
Працівник завжди захищений обов'язковими нормами країни, де він фактично працює — незалежно від вибору права у договорі.
Споживчі договори
Споживач захищений правом країни свого проживання — умова вибору іноземного права не може позбавити його цього захисту.
Типові помилки при виборі юрисдикції та права
- Відсутність застереження — право та юрисдикція визначаються колізійними нормами, часто несподівано для сторін.
- Непослідовність — застосовне право одне, а юрисдикція суперечить йому або є незручною для виконання рішення.
- Невиконувана юрисдикція — обрано суд країни, де у відповідача немає активів і де рішення складно виконати.
- Ігнорування обов'язкових норм — вибрано іноземне право, але обов'язкові норми країни виконання договору все одно застосовуються.
- Неправильне формулювання застереження — розпливчасте або суперечливе застереження про юрисдикцію ведеться до тривалих спорів про компетенцію.
Що може зробити наша компанія
- аналіз угоди та підбір оптимального права — з урахуванням предмета договору, сторін і юрисдикцій активів;
- розробка застережень про застосовне право та юрисдикцію у договорах;
- вибір арбітражної інституції та складання арбітражного застереження;
- структурування M&A угод з урахуванням колізійних норм кожної юрисдикції;
- аналіз обов'язкових норм країн виконання договору;
- супровід арбітражних і судових проваджень у міжнародних спорах;
- визнання та виконання іноземних рішень в Україні та за кордоном.
Вибір застосовного права та юрисдикції — це не формальність і не технічна деталь. Це стратегічне рішення, що визначає реальний захист ваших прав у разі спору. Правильно сформульоване застереження у договорі може заощадити роки судових процесів і мільйони у витратах. Зверніться до фахівця до підписання угоди — не після.
