Поділ майна при розлученні в Україні та ЄС

Розлучення — складна життєва ситуація сама по собі. Коли подружжя жило в кількох країнах одночасно, або коли активи розташовані в Україні та ЄС, додаються юридичні складнощі, які можуть перетворити поділ майна на багаторічну судову епопею.

Який суд буде ділити майно

Перше і ключове питання — компетенція суду. У ЄС діє Регламент Brussels II ter, який визначає правила підсудності для шлюбних справ. За загальним правилом справу розглядає суд тієї країни, де подружжя проживало останнім часом, або де проживає відповідач.

Українські суди розглядають справу, якщо хоча б одна зі сторін проживає в Україні, або якщо майно розташоване в Україні.

На практиці часто виникає конкуренція юрисдикцій — теоретично справа може розглядатися і в Україні, і в кількох країнах ЄС. У такому випадку важливо звернутися до суду першим — це може суттєво вплинути на результат.

Яке право застосовуватиметься

У ЄС діє Регламент №2016/1103 про майнові режими подружжя. Він дозволяє:

1. Подружжю обрати застосовне право у шлюбному договорі
2. За відсутності вибору — застосовується право країни першого спільного проживання
3. В інших випадках — право країни спільного громадянства або найближчого зв'язку

Українське право застосовується, якщо подружжя не обрало інше і має зв'язок з Україною (громадянство, проживання, наявність майна).

Різниця між правовими режимами — суттєва:

В Україні — режим спільної сумісної власності. Все, нажите за час шлюбу, поділяється навпіл (з винятками).

У Німеччині та Австрії — режим відкладеної спільності (Zugewinngemeinschaft). Кожен володіє своїм майном, а при розлученні вирівнюється приріст активів за час шлюбу.

У Польщі та Франції — режим спільності нажитого майна, схожий на український.

У Великій Британії — взагалі немає автоматичного режиму, суд розподіляє майно за принципом справедливості (fairness).

Вибір права — стратегічне рішення, яке може кардинально змінити розподіл.

Що ділиться, а що — ні

Спільне майно (за українським правом):

1. Майно, придбане за час шлюбу
2. Доходи від роботи, бізнесу, інвестицій
3. Майно, в яке вкладено спільні кошти
4. Заощадження за час шлюбу

Особисте майно (не ділиться):

1. Майно, набуте до шлюбу
2. Майно, отримане у спадок або в дар (навіть під час шлюбу)
3. Майно, придбане за особисті кошти одного з подружжя
4. Особисті речі (за деякими винятками)

Найскладніші випадки — змішане майно. Квартира куплена за кредит, який погашався і з особистих, і зі спільних коштів. Бізнес, заснований до шлюбу, але розвинений за рахунок спільних інвестицій. Тут потрібен детальний аналіз і часто — фінансова експертиза.

Особливі активи

1. Бізнес-активи. Поділ бізнесу при розлученні — окрема велика тема. Часто бізнес «продається» одному з подружжя з виплатою компенсації другому. Або встановлюється спільне володіння з механізмом подальшого виходу.
2. Нерухомість в кількох країнах. Кожен об'єкт оцінюється за правилами країни розташування, але загальний розподіл проводить суд, що розглядає справу.
3. Пенсійні накопичення. У багатьох європейських країнах пенсійні рахунки підлягають поділу при розлученні (через спеціальну процедуру — pension splitting у Німеччині, prestation compensatoire у Франції).
4. Криптоактиви. Відносно нова категорія. Підлягає поділу як майно, але виникають складнощі з оцінкою та фактичним передачею.
5. Борги. Спільні борги також підлягають поділу. Особисті борги одного з подружжя залишаються його особистими — крім випадків, коли вони були взяті на потреби сім'ї.

Як уникнути конфліктного поділу

1. Шлюбний договір — найдієвіший інструмент. Заздалегідь узгоджені правила знімають десятки спірних питань.
2. Медіація. Процес з участю незалежного посередника, який допомагає подружжю домовитися про умови поділу. Швидше і дешевше за судовий розгляд.
3. Угода про поділ майна. Може бути укладена як до розірвання шлюбу, так і після. Нотаріально посвідчена угода має силу виконавчого документа.

Що ми робимо

Аналіз майнового стану подружжя в обох юрисдикціях. Стратегія поділу з урахуванням ризиків і вигод. Представництво в суді в Україні та ЄС. Супровід медіації. Складання угод про поділ. Координація дій між юрисдикціями.