Європейське свідоцтво про спадщину (ECS)

ECS — це уніфікований документ, який підтверджує статус спадкоємця, виконавця заповіту або управителя спадковим майном у всіх країнах-учасницях Регламенту Brussels IV (всі країни ЄС, крім Ірландії та Данії).

З ECS на руках спадкоємець може:

1. Підтвердити свої права в будь-якій країні ЄС-учасниці
2. Розпоряджатися спадковим майном
3. Вимагати від банків, реєстрів, державних установ виконання своїх прав
4. Не проходити окремі процедури в кожній країні

Це той самий документ, який має силу в Німеччині, Франції, Польщі, Чехії, Іспанії, Нідерландах і інших.

Коли потрібно отримувати ECS

ECS не є обов'язковим документом — паралельно існують національні свідоцтва про спадщину кожної країни. Але ECS особливо корисний у таких випадках:

1. Майно у кількох країнах ЄС. Класичний випадок: спадкодавець мав квартиру в Польщі та будинок в Німеччині. Замість отримання двох окремих національних свідоцтв — одне ECS, яке діє в обох країнах.
2. Спадкоємець живе не в тій країні, де майно. Український громадянин живе в Іспанії, спадкоємець майна в Чехії. ECS дозволяє діяти більш гнучко.
3. Складна спадкова ситуація. Кілька спадкоємців у різних країнах, спір про склад спадщини, заповіт із міжнародним елементом.
4. Управління майном до завершення спадкових процедур. Якщо до офіційного оформлення прав потрібні екстрені дії — управління орендою, оплата зобов'язань — ECS може видаватися як для виконавця заповіту або управителя.

Коли ECS НЕ потрібен

Якщо все майно в одній країні ЄС, і спадкоємець живе в тій же країні — національне свідоцтво простіше і дешевше. ECS у такій ситуації — зайве ускладнення.

Хто і де видає ECS

ECS видається уповноваженим органом тієї країни ЄС, право якої застосовується до спадщини. Це визначається за правилами Brussels IV — зазвичай це країна останнього проживання спадкодавця, але може бути обрана країна громадянства (через положення в заповіті).

У різних країнах ЄС повноваження видавати ECS мають:

Німеччина: дільнична судова палата (Nachlassgericht) за місцем останнього проживання спадкодавця.

Франція: нотаріус. Французькі нотаріуси активно видають ECS, бо мають значні повноваження у спадкових справах.

Польща: суд або нотаріус — залежно від типу справи.

Чехія: суд.

Австрія: суд (Bezirksgericht).

Італія: нотаріус або суд.

Нідерланди: нотаріус.

Іспанія: нотаріус.

Тонкощі і обмеження

1. ECS не охоплює майно поза ЄС. Якщо у спадщину входить квартира в Україні — ECS на неї не поширюється. Доведеться окремо оформлювати спадщину в Україні через українського нотаріуса.
2. ECS не вирішує всі питання автоматично. Це підтвердження прав, але деякі країни можуть вимагати додаткових формальностей для конкретних дій (наприклад, реєстрації в земельних реєстрах).
3. Не діє в Ірландії та Данії. Ці країни не приєднались до Регламенту 650/2012. Для майна там потрібні національні процедури.
4. ECS може бути оскаржений. Якщо інший спадкоємець вважає, що ECS видано неправомірно — він може його оскаржити в суді країни видачі.

ECS і нерезиденти ЄС

Українські громадяни, які успадковують майно в ЄС, можуть отримати ECS на рівних правах з громадянами ЄС. Не потрібно мати європейське громадянство або резидентство.

Але є нюанси:

1. Документи з України потребують апостилю і перекладу
2. Деякі органи можуть вимагати додаткових підтверджень родинних зв'язків
3. Передача коштів зі спадщини в Україну має валютні аспекти, які треба врахувати

Що ми робимо

1. Аналіз доцільності отримання ECS у Вашому випадку.
2. Якщо це корисно — координація процесу через наші офіси в країнах ЄС.
3. Збір документів в Україні (свідоцтва, документи про спорідненість, апостилі, переклади).
4. Подача заяв і супровід процесу в уповноважених органах.
5. Отримання сертифікату і подальша робота з ним для оформлення прав на майно.

ECS — потужний інструмент, але не для всіх ситуацій. Часом простіше і дешевше — національні свідоцтва. Ми допомагаємо вибрати оптимальний шлях.