Спеціальний трибунал та механізми ООН

Міжнародна спільнота працює над створенням спеціального трибуналу щодо злочину агресії та механізмів масової компенсації. Генеральна Асамблея ООН визнала право України на репарації.

Спеціальний трибунал щодо злочину агресії

Злочин агресії — єдиний з міжнародних злочинів, який Міжнародний кримінальний суд (МКС) не може розглядати щодо держав, які не є сторонами Римського статуту. Тому Україна та її партнери ініціювали створення окремого Спеціального трибуналу.

Трибунал має юрисдикцію щодо осіб, які планували, готували, ініціювали та здійснювали акт агресії проти України. Йдеться про вище політичне та військове керівництво Російської Федерації.

Хоча трибунал розглядає кримінальну відповідальність конкретних осіб, а не держави загалом, його рішення мають принципове значення для компенсаційних позовів. Встановлення факту агресії на рівні міжнародного суду значно спрощує доведення причинного зв'язку між діями РФ та збитками конкретних постраждалих.

Крім того, трибунал може створити окрему компенсаційну палату або передати матеріали щодо збитків до спеціалізованого органу з виплат.

Резолюції Генеральної Асамблеї ООН

У 2022–2023 роках Генеральна Асамблея ООН прийняла низку резолюцій, що мають пряме відношення до компенсацій:

1. визнання права України на повне відшкодування всіх збитків, завданих агресією Російської Федерації;
2. підтвердження міжнародно-правової відповідальності РФ за заподіяну шкоду;
3. рекомендація створити міжнародний механізм для обліку, верифікації та розподілу компенсацій;
4. підтримка створення Реєстру збитків (RD4U) як першого кроку до повноцінного компенсаційного механізму.

Резолюції Генасамблеї не є юридично обов'язковими (на відміну від рішень Ради Безпеки), проте вони формують нормативний фундамент і політичну легітимність для майбутніх компенсаційних органів. Кожна наступна резолюція посилює правову позицію постраждалих.

Потенційна Комісія з компенсацій ООН — іракський прецедент

Після агресії Іраку проти Кувейту у 1990 році Рада Безпеки ООН створила Компенсаційну комісію (UNCC). За 13 років роботи (1992–2005) Комісія розглянула 2,7 мільйона заяв і виплатила понад 52 мільярди доларів компенсацій — фізичним особам, компаніям, державам та міжнародним організаціям.

Цей прецедент є моделлю для України. Подібна комісія може бути створена для розгляду масових компенсаційних заяв. Її особливості:

1. верифікація збитків на основі наявних реєстрів (RD4U), судових рішень та міжнародних звітів;
2. встановлення пріоритетів виплат — фізичні особи, як правило, отримують компенсацію першими;
3. розподіл коштів з конфіскованих російських активів, репарацій або міжнародних трастових фондів;
4. спрощена процедура — без повноцінного судового розгляду кожної справи.

Створення такої комісії може зайняти від 2 до 5 років. Саме тому критично важливо фіксувати збитки зараз — комісія буде спиратися на дані, зібрані вже сьогодні.

Міжнародний кримінальний суд (МКС)

МКС вже розслідує воєнні злочини та злочини проти людяності, вчинені на території України. У 2023 році Суд видав ордер на арешт Путіна за незаконну депортацію українських дітей.

МКС не виплачує компенсації безпосередньо постраждалим у класичному розумінні. Однак його рішення мають важливе значення для компенсаційних справ:

1. встановлені факти воєнних злочинів спрощують доведення в цивільних позовах;
2. рішення МКС можуть бути використані як доказ у ЄСПЛ, національних судах та перед Комісією з компенсацій;
3. МКС має Трастовий фонд для потерпілих (Trust Fund for Victims), який може надавати допомогу навіть до завершення судових процесів.

Чому критично важливо діяти зараз

Міжнародні механізми працюють повільно — це реальність. Створення трибуналу, Комісії ООН, формування репараційних фондів може зайняти роки. Але це жодним чином не означає, що потрібно чекати.

Навпаки — саме зараз вирішується, хто буде першим у черзі на компенсацію. Затримка з фіксацією збитків означає:

1. докази зникають — будівлі розбирають, сліди бойових дій затираються;
2. свідки переїжджають, забувають деталі, стають недоступними;
3. документи втрачаються або знищуються;
4. на окупованих територіях майно перерозподіляється, що ускладнює доведення права власності;
5. строки давності для окремих механізмів можуть спливти.

Заяви, подані до Реєстру збитків (RD4U), ЄСПЛ та національних судів сьогодні, будуть готовою базою для будь-якого нового механізму. Комісія ООН або трибунал не починатимуть з нуля — вони будуватимуть свою роботу на вже зафіксованих справах.

Як ми готуємо Ваші справи до майбутніх механізмів

Ми одні з перших юридичних компаній, яка системно працює з компенсаційними позовами за воєнні збитки. Наша стратегія враховує всі існуючі та перспективні механізми:

1. документуємо збитки у форматі, прийнятному для всіх можливих органів — RD4U, ЄСПЛ, національні суди, арбітраж, потенційна Комісія ООН;
2. збираємо докази через мережу 50+ офісів по Україні — навіть у звільнених та прифронтових територіях;
3. залучаємо сертифікованих оцінювачів з досвідом оцінки воєнних збитків;
4. подаємо заяви паралельно в декілька механізмів — це не виключає, а посилює один одного;
5. моніторимо кожну нову резолюцію, кожне рішення суду, кожну зміну в механізмах — і адаптуємо стратегію відповідно;
6. зберігаємо повний архів справ у цифровому форматі для швидкої подачі в нові органи при їх створенні;
7. координуємо роботу у країнах ЄС.