Підготовка концесійного договору

Адвокатське об'єднання «Zahist» забезпечує юридичний супровід підготовки концесійного договору — як для публічного партнера (концесієдавця, від якого договір розробляється і пропонується), так і для приватного партнера (концесіонера, який отримує текст і має у переговорах захистити свої інтереси).

Відмінність підходів: концесієдавець vs концесіонер

З боку публічної сторони (концесієдавця)

Концесієдавець є ініціатором і розробником договору. Його юридична робота:

1. захист публічних інтересів як основний пріоритет;
2. максимізація інвестиційних зобов'язань концесіонера;
3. мінімізація фінансових зобов'язань публічної сторони;
4. збереження стратегічного контролю над проєктом;
5. жорсткі контрольні механізми;
6. широкі підстави для step-in;
7. захист від некомпетентних або недобросовісних концесіонерів;
8. відповідність усім регуляторним вимогам.

Водночас концесієдавець має не "перекрутити палку" — занадто жорсткий договір відлякує сильних концесіонерів.

З боку приватної сторони (концесіонера)

Концесіонер отримує текст договору від концесієдавця і має у переговорах захистити свої інтереси:

1. інвестиційна окупність як основний пріоритет;
2. передбачуваність фінансових потоків;
3. обмеження ризиків до тих, якими можна управляти;
4. захист від політичних і регуляторних змін;
5. bankability для фінансування;
6. гнучкість у виконанні;
7. захист інтелектуальної власності і ноу-хау;
8. adequate compensation у разі припинення;
9. юрисдикція для вирішення спорів з захистом для іноземних інвесторів.

Зустрічна логіка переговорів

Концесійний договір — це результат балансування двох логік. Кожна сторона має знати, де можна поступитись, а де не можна:

1. must-have позиції;
2. should-have позиції;
3. nice-to-have позиції;
4. fallback positions;
5. deal-breakers.

Юридична робота для кожної сторони — виявлення цих позицій і структурування переговорів навколо них.

Що ми робимо

Для концесієдавця (публічної сторони)

Розробка проєкту договору

1. юридичний аналіз ТЕО і конкурсної документації як основи;
2. розробка структури договору з юридичним обґрунтуванням;
3. розробка основного тексту;
4. розробка General і Special Conditions;
5. розробка додатків;
6. юридична робота над фінансовими механізмами;
7. юридична робота над розподілом ризиків;
8. юридична інтеграція галузевого регулювання.

Координація з суміжними дисциплінами

1. координація з технічними консультантами для технічної специфікації;
2. координація з фінансовими консультантами для фінансової моделі;
3. координація з регуляторами галузі;
4. координація з юридичними службами публічного партнера.

Робота з переможцем конкурсу

1. юридичний супровід переговорів з переможцем;
2. юридична робота над redlines;
3. юридичні позиції з конкретних тем;
4. юридичні переговори з юридичною командою концесіонера;
5. юридична фіксація узгоджених модифікацій.

Координація з затверджуючими органами

1. юридична підготовка матеріалів для КМУ (для державних концесій);
2. юридична підготовка матеріалів для місцевої ради (для муніципальних концесій);
3. юридична робота над corporate decisions of state-owned enterprises (де релевантно);
4. юридичне реагування на коментарі затверджуючих органів.

Юридичний супровід підписання

1. юридична фіналізація тексту;
2. юридична організація підписання;
3. юридичне оформлення процедури.

Для концесіонера (приватної сторони)

Юридичний аналіз отриманого тексту

1. глибокий юридичний аналіз тексту, наданого концесієдавцем;
2. виявлення ризикових положень;
3. класифікація проблем за рівнем важливості;
4. порівняння з міжнародними стандартами;
5. порівняння з умовами конкурсної пропозиції клієнта.

Розробка переговорної позиції

1. юридичне обґрунтування кожного питання;
2. альтернативні формулювання;
3. стратегічна логіка переговорів;
4. координація з фінансовими партнерами клієнта;
5. координація з технічними консультантами клієнта.

Юридичні переговори

1. юридичне представництво у переговорах;
2. юридичний діалог з юридичною командою концесієдавця;
3. юридична робота над redlines;
4. стратегічні рішення у реальному часі.

Координація з фінансовими структурами

1. координація з банками і МФО;
2. забезпечення bankability;
3. координація з Direct Agreements;
4. координація з інших фінансових документів.

Юридичний супровід підписання

1. юридична фінальна перевірка тексту;
2. юридична підготовка корпоративних рішень;
3. юридичне забезпечення повноважень підписантів;
4. юридичний супровід підписання.

Спеціальні аспекти

Координація з міжнародними донорами

Для проєктів за участю донорів:

1. юридична інтеграція їхніх вимог;
2. координація no-objection requirements;
3. координація з integrity standards донорів.

Координація з регуляторами галузі

1. юридична координація з НКРЕКП для енергетичних концесій;
2. координація з АМПУ для портових концесій;
3. координація з іншими галузевими регуляторами;
4. юридичне забезпечення відповідності регуляторним вимогам.

Юридична робота з публічними консультаціями

Для проєктів з обов'язковими публічними слуханнями:

1. юридична підготовка матеріалів;
2. юридична присутність на слуханнях;
3. юридичне реагування на коментарі громадськості;
4. юридичне врахування зворотного зв'язку.

Юридична робота з ESG-аспектами

1. юридична інтеграція environmental and social safeguards;
2. юридичне забезпечення climate considerations;
3. юридичне забезпечення gender mainstreaming (де релевантно).

Спеціальні аспекти для різних типів концесій

Концесії портового сектору

1. координація з АМПУ;
2. врахування досвіду попередніх концесій (Ольвія, Усть-Дунайськ);
3. врахування міжнародних стандартів портових концесій;
4. врахування морського регулювання;
5. врахування воєнних і безпекових аспектів морської торгівлі.

Концесії дорожньої інфраструктури

1. координація з Укравтодором;
2. врахування системи платних доріг;
3. структура traffic-based revenues;
4. врахування транзитного значення українських доріг;
5. врахування безпекових аспектів автоперевезень у воєнний час.

Концесії аеропортів

1. координація з регулятором цивільної авіації;
2. врахування міжнародного авіаційного регулювання;
3. врахування безпекових вимог;
4. врахування специфіки авіаційних tariffs.

Концесії енергетичної інфраструктури

1. координація з НКРЕКП;
2. координація з оператором системи передачі;
3. врахування регулювання ринку електроенергії;
4. врахування системи зеленого тарифу;
5. особлива увага до критичної енергетичної інфраструктури у воєнний час.

Концесії водопостачання та водовідведення

1. координація з НКРЕКП щодо тарифів;
2. врахування соціальної природи послуги;
3. координація з місцевими радами;
4. координація з екологічним регулюванням.

Концесії об'єктів соціальної інфраструктури

1. координація з відповідними міністерствами;
2. врахування соціальної природи послуг;
3. врахування публічного інтересу як домінуючого;
4. врахування проблем тарифікації;
5. врахування міжнародних стандартів якості соціальних послуг.