Оподаткування переказів Україна–ЄС

«Я лише переказую кошти — який тут податок?» — типове запитання клієнта, який вперше зіткнувся з транскордонним переказом значної суми. Відповідь юридично точна, але незручна: податок виникає не з самого переказу, а з юридичної природи операції, що стоїть за ним. Один і той самий переказ €50 000 з України в Іспанію може бути:

1. неоподатковуваним переказом власних коштів (між своїми рахунками);
2. доходом від продажу майна, з якого треба сплатити ПДФО в Україні;
3. подарунком, який оподатковується в одній чи обох країнах залежно від статусу одержувача;
4. виплатою за послугу, яка оподатковується як підприємницький дохід;
5. репатріацією капіталу, що потребує окремого декларування.

Адвокатське об'єднання «Zahist» працює саме на цьому стику — допомагає клієнтам зрозуміти, які податкові обов'язки виникають з конкретного переказу в Україні та в країні-отримувачі, та правильно їх виконати.

Український бік: коли виникає ПДФО

В Україні податок на доходи фізичних осіб виникає у різних ситуаціях, пов'язаних із переказами:

1. Дохід з продажу нерухомості. Стандартна ситуація — продаж квартири в Україні для подальшого переказу коштів у ЄС. ПДФО становить 5% (за певних умов, наприклад, не перший продаж за рік) плюс військовий збір 1,5%. Окремі умови діють для першого продажу за календарний рік при тривалому володінні майном. Без правильної фіксації цього податку в українській декларації європейський банк не прийме виручку як легальне джерело коштів.

2. Дохід від продажу інших активів. Автомобіль, корпоративні права, інвестиційні інструменти — кожна категорія оподатковується за своїми правилами.

3. Інвестиційний прибуток. Дохід від продажу акцій, ETF, інших фінансових інструментів — з різними ставками залежно від характеру операції та строку володіння.

4. Доходи від оренди. Якщо ви здаєте нерухомість в Україні та переказуєте виручку за кордон — ця виручка оподатковується в Україні.

5. Доходи від іноземних джерел — для українських резидентів. Якщо ви є податковим резидентом України та отримуєте дохід за кордоном, цей дохід треба задекларувати в Україні та сплатити з нього ПДФО (з заліком податку, сплаченого в іншій країні).

6. Дохід від отримання подарунка чи спадщини. Окрема велика тема, де ставка ПДФО залежить від ступеня спорідненості з дарувальником/спадкодавцем — від 0% (близькі родичі) до 18% (нерезидент чи неспоріднена особа).

Європейський бік: на що зважати

У країні-отримувачі переказу можуть виникати свої податкові наслідки залежно від юридичної природи операції:

1. Якщо переказ — це подарунок. У багатьох країнах ЄС діє податок на дарування. Ставка та неоподатковуваний поріг різняться: у Польщі для близьких родичів — нульова ставка за умови декларування, у Німеччині й Іспанії — складніша шкала з диференціацією за родинним статусом, у Чехії — переважно звільнення для прямих родичів.
2. Якщо переказ — це спадщина. Аналогічна логіка — у кожній країні ЄС свій податок на спадщину з власними порогами, ставками й пільгами. Окремий ризик: українські документи (свідоцтво про право на спадщину) можуть не відповідати формальним вимогам європейського податкового органу без перекладу й апостилю.
3. Якщо переказ — це оплата за послугу. Резидент ЄС, який отримує оплату за послуги, зобов'язаний сплатити з неї прибутковий податок та (часто) внески соціального страхування у своїй країні. Класична ситуація — український фрілансер, що переїхав до Польщі чи Німеччини, та продовжує отримувати оплати від клієнтів через український ФОП.
4. Якщо переказ — це власні кошти. Перевід грошей з власного рахунку в Україні на власний рахунок у ЄС — сам по собі не утворює оподатковуваного доходу. Але це не означає, що його можна не декларувати: у багатьох країнах ЄС обов'язково декларуються самі іноземні рахунки та активи понад певні пороги.

Конвенції про уникнення подвійного оподаткування

Україна має дво­сторонні конвенції про уникнення подвійного оподаткування з більшістю країн ЄС (Польщею, Німеччиною, Чехією, Францією, Нідерландами, Фінляндією та іншими). Ці конвенції регулюють, у якій країні який вид доходу оподатковується першочергово та яким чином податок, сплачений в одній країні, зараховується в рахунок податку в іншій.

Скористатися конвенцією на практиці не так просто, як здається. Потрібно:

1. правильно класифікувати дохід (зарплата, дивіденди, роялті, відсотки, дохід від нерухомості — у кожного власні правила);
2. отримати в одній країні документи, прийнятні для іншої (зокрема довідку про податкове резидентство, довідки про сплачені податки);
3. подати декларацію з усіма перерахунками згідно з нормами конвенції.

Без правильного застосування конвенції клієнт ризикує опинитися у ситуації, коли один і той самий дохід оподатковано у двох країнах.

Класичні податкові помилки наших клієнтів

1. «Я не резидент України — мені нічого не треба декларувати». Питання резидентства не вирішується відмовою від нього — воно визначається сукупністю обставин (центр життєвих інтересів, наявність родини, нерухомості, бізнесу). Багато клієнтів, що фактично переїхали в ЄС, юридично залишаються резидентами України з усіма наслідками.

2. «Я задекларував у новій країні — в Україні вже не треба». Хибно. Резидент України зобов'язаний декларувати світовий дохід у країні резидентства, а сплачений за кордоном податок зараховується в рахунок українського зобов'язання.

3. «Це переказ між моїми рахунками — це не дохід». Так, це не дохід. Але якщо кошти на українському рахунку — це виручка від продажу майна, доходи від ФОП, інвестиційний прибуток — ці кошти вже мають свій податковий шлейф, який не зникає від факту переказу.

4. «Подарунок від родича не оподатковується». Залежить від ступеня спорідненості та юрисдикції. Подарунок від брата — це одне, подарунок від двоюрідного брата — зовсім інше, навіть в межах однієї країни.

5. «Я закрию український ФОП і все». Закриття ФОП не закриває податкові зобов'язання за період його діяльності, не вирішує питання резидентства, не звільняє від декларування доходів, отриманих до закриття.

Що робить АО «Zahist»

1. Аналіз вашої операції на податкові наслідки в обох юрисдикціях.
2. Визначення статусу податкового резидентства — у якій країні ви є резидентом, до якої належите за нормами конвенції.
3. Підготовка та подача декларацій — як в Україні, так і у країні резидентства (із залученням місцевих партнерів).
4. Розрахунок реального податкового зобов'язання — з урахуванням заліку податків, сплачених за кордоном, та норм конвенції про уникнення подвійного оподаткування.
5. Документальне оформлення — отримання довідок про резидентство, перекладів, апостилів, потрібних для застосування конвенцій.
6. Zahist у спорах із податковими органами — обох юрисдикцій.

Не залишайте податковий бік переказу на «потім» — у транскордонних операціях «потім» може коштувати у рази дорожче, ніж попередня консультація. АО «Zahist» прорахує податкові наслідки вашої операції та допоможе виконати обов'язки в обох країнах правильно і вчасно.