Міграційні провадження

Міграційна сфера — одна з найскладніших галузей адміністративного права в Європейському Союзі. Поєднання національного законодавства, права ЄС, міжнародних договорів про захист біженців і прав людини створює систему, в якій кожне рішення може мати фатальні наслідки для життя людини та її родини. Відмова в продовженні ВНЖ, рішення про депортацію (повернення), заборона на в'їзд у Шенгенську зону, відмова в наданні притулку, відкликання дозволу на роботу — це лише деякі з можливих сценаріїв, у яких міграційне право показує свою суворість. У цій статті ми розглядаємо, як побудована система захисту в міграційних провадженнях у країнах ЄС на прикладі Чехії, Франції, Нідерландів та Фінляндії, та як АО «Zahist» представляє Ваші інтереси.

Правова основа міграційного захисту в ЄС

Міграційне право в ЄС складається з кількох рівнів:

Рівень ЄС:

1. Шенгенський кодекс кордонів (Регламент 2016/399).
2. Шенгенський інформаційний система (SIS II).
3. Директива про повернення 2008/115/EC — встановлює стандарти повернення громадян третіх країн.
4. Директива про сімейне возз'єднання 2003/86/EC.
5. Директива про довгострокових резидентів 2003/109/EC.
6. Директива про кваліфікацію 2011/95/EU — щодо біженців та осіб під субсидіарним захистом.
7. Директива про процедури надання притулку 2013/32/EU.
8. Регламент Дублін III (604/2013) — визначає державу, відповідальну за розгляд клопотання про притулок.

Рівень Ради Європи:

1. Європейська конвенція з прав людини, особливо статті 3 (заборона тортур), 5 (свобода і безпека), 8 (право на сімейне життя).
2. Конвенція ООН про статус біженців 1951 року.

Рівень національного законодавства:

1. Чехія — Zákon o pobytu cizinců.
2. Франція — Code de l'entrée et du séjour des étrangers et du droit d'asile (CESEDA).
3. Нідерланди — Vreemdelingenwet 2000.
4. Фінляндія — Ulkomaalaislaki.

Особливий статус для громадян України надає Директива про тимчасовий захист 2001/55/EC, активована Радою ЄС 4 березня 2022 року — і неодноразово продовжувана.

Категорії міграційних рішень, які можна оскаржити

Рішення щодо легалізації перебування:

1. відмова у видачі першого дозволу на проживання;
2. відмова у продовженні ВНЖ;
3. відмова в зміні цілі перебування;
4. відмова у наданні постійного посвідки на проживання;
5. відмова у наданні громадянства.

Рішення про припинення перебування:

1. відкликання діючого ВНЖ;
2. рішення про повернення (return decision);
3. наказ покинути територію (OQTF у Франції; vertrekplicht у Нідерландах).

Заходи примусу:

1. затримання в депортаційному центрі;
2. продовження строків затримання;
3. застосування електронного контролю;
4. заборона на в'їзд у Шенгенську зону.

Рішення щодо притулку:

1. відмова в наданні статусу біженця;
2. відмова в наданні субсидіарного захисту;
3. відмова в наданні гуманітарного статусу;
4. відкликання раніше наданого статусу.

Чехія: ministrstvo vnitra, OAMP та oскарження

В Чехії міграційні питання регулюються Міністерством внутрішніх справ (Ministerstvo vnitra) через відділ OAMP (Odbor azylové a migrační politiky). Поліція у справах іноземців (Cizinecká policie) виконує функції контролю.

Типові процедури та оскарження:

1. Відмова у видачі довгострокової візи — заперечення (rozklad) до Міністерства закордонних справ.
2. Відмова у видачі дозволу на проживання — adminіstrativní odvolání до Komise pro rozhodování ve věcech pobytu cizinců (Комісія з прийняття рішень у справах перебування іноземців) протягом 15 днів.
3. Позов до Регіонального суду — 2 місяці.
4. Касація до Верховного адміністративного суду в Брно.

Рішення про депортацію (správní vyhoštění): оскаржується в адміністративному порядку та в суді, з можливістю клопотання про зупинення виконання.

Рішення у справах міжнародного захисту: оскаржуються до Регіонального суду протягом 15 днів (у деяких випадках 5 днів), далі — касація до Верховного адміністративного суду.

Особливість Чехії: для українців діє розширений тимчасовий захист — але є нюанси, особливо у випадку поновлення, переходу на інший статус, поєднання тимчасового захисту з робочим або сімейним.

Франція: préfecture, OFPRA, CNDA

Французька міграційна система базується на префектурах (préfectures) — органах місцевого управління, які видають дозволи на проживання. Центральні органи:

1. OFPRA (Office français de protection des réfugiés et apatrides) — розглядає клопотання про притулок.
2. CNDA (Cour nationale du droit d'asile) — оскарження рішень OFPRA.
3. OFII (Office français de l'immigration et de l'intégration) — інтеграція мігрантів.

Типові процедури:

1. Відмова у видачі або продовженні titre de séjour — оскарження через recours gracieux до префекта, потім позов до tribunal administratif протягом 2 місяців.
2. OQTF (Obligation de quitter le territoire français) — обов'язок покинути територію — оскаржується разом із відмовою або окремо, з дуже короткими строками (від 48 годин до 30 днів залежно від типу OQTF).
3. Interdiction de retour sur le territoire français (IRTF) — заборона повернення на територію Франції — оскаржується одночасно з OQTF.
4. Відмова в наданні притулку OFPRA — оскарження до CNDA протягом 1 місяця.

Особлива увага: французькі строки на оскарження OQTF іноді надзвичайно короткі — 48 годин для деяких категорій. Без негайного звернення до адвоката шанс на захист практично втрачений.

Нідерланди: IND, beroep, hoger beroep

Нідерландське міграційне право в значній мірі централізоване через IND (Immigratie- en Naturalisatiedienst). Поліція у справах іноземців (Vreemdelingenpolitie) виконує функції контролю.

Типові процедури:

1. Відмова у видачі або продовженні дозволу на проживання — bezwaar до IND протягом 4 тижнів(стандартний строк для іноземних справ скорочений), beroep до rechtbank — 4 тижні, hoger beroep до Адміністративної палати Ради держави (Raad van State) — 4 тижні.
2. Vertrekplicht (обов'язок виїхати) — оскаржується разом із відмовою.
3. Inreisverbod (заборона в'їзду) — окреме рішення, оскаржується в загальному порядку.
4. Aanvraag asiel (клопотання про притулок) — складна процедура з кількома стадіями, скорочена та подовжена.

Затримання в очікуванні депортації (vreemdelingenbewaring): є особливою сферою — оскарження можливе негайно, з можливістю слухання у rechtbank.

Особливість Нідерландів: жорстка інтерпретація вимог "достатнього доходу" для возз'єднання сім'ї та довгострокового перебування — багато відмов базується саме на цьому. У таких справах захист часто будується на нових доказах доходу або застосуванні практики ЄСПЛ щодо права на сімейне життя.

Фінляндія: Migri, hallinto-oikeus

Фінська міграційна служба — Migri (Maahanmuuttovirasto) — централізовано розглядає більшість міграційних справ.

Типові процедури:

1. Відмова у видачі або продовженні oleskelulupa (дозволу на проживання) — valitus до hallinto-oikeus протягом 30 днів. У певних справах також можливе oikaisuvaatimus.
2. Karkottaminen (висилка з країни) — окрема процедура, оскарження до hallinto-oikeus, далі — до Korkein hallinto-oikeus.
3. Käännyttäminen (повернення на кордоні) — швидка процедура, оскарження з коротшими строками.
4. Відмова в наданні притулку — оскарження до hallinto-oikeus, далі — до Korkein hallinto-oikeus за дозволом.

Особливість Фінляндії: один із найбільш ретельних підходів до оцінки індивідуальних обставин у справах про притулок — але одночасно одна з найвищих частот відмов у статусі біженця для деяких категорій заявників. У справах щодо тимчасового захисту для українців процедура спрощена.

Польща: Urząd do Spraw Cudzoziemców та skarga

Польща, з огляду на масштаби міграції з України з 2022 року, стала однією з ключових країн для українських мігрантів у ЄС. Міграційні питання розглядають:

1. Urząd Wojewódzki (на чолі з wojewoda) — видача та продовження дозволів на проживання.
2. Szef Urzędu do Spraw Cudzoziemców (UdSC) — другий рівень у міграційних справах та справах міжнародного захисту.
3. Straż Graniczna — прикордонний контроль і затримання.

Типові процедури:

1. Karta pobytu (zezwolenie na pobyt czasowy, stały, rezydenta długoterminowego UE).
2. Wiza krajowa (D) та Schengen (C).
3. Wydalenie / Zobowiązanie do powrotu — обов'язок повернення.
4. Ochrona międzynarodowa — статус біженця або субсидіарний захист.
5. Ochrona czasowa / PESEL UKR — тимчасовий захист для українців.

Оскарження:

1. Odwołanie до Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców через wojewodę — 14 днів.
2. Skarga до Wojewódzkiego Sądu Administracyjnego — 30 днів.
3. Skarga kasacyjna до NSA — 30 днів з обов'язковим представництвом adwokat / radca prawny.

Особливість Польщі: з 2022 року діє спрощений режим для українців — PESEL UKR із автоматичним правом на проживання, працевлаштування, доступ до освіти і медичної допомоги. Але проблеми виникають у випадках продовження статусу, переходу на інший дозвіл, об'єднання родини з членами, що мають інше громадянство. Польські суди мають значну судову практику щодо порушень з боку Straży Granicznej у прикордонних справах — особливо на польсько-білоруському кордоні.

Німеччина: Ausländerbehörde, BAMF та Klage

Німецька міграційна система децентралізована між федеральним і земельним рівнями. Основні органи:

1. Ausländerbehörde — місцеві (земельні) органи у справах іноземців, видають та продовжують дозволи.
2. BAMF (Bundesamt für Migration und Flüchtlinge) — федеральний орган з міграції та біженців, розглядає клопотання про притулок.
3. Bundespolizei — прикордонна поліція.

Основні правові акти:

1. Aufenthaltsgesetz (AufenthG) — Закон про перебування.
2. Asylgesetz (AsylG) — Закон про притулок.
3. Aufenthaltsverordnung — Положення про перебування.

Типові процедури:

1. Aufenthaltserlaubnis — тимчасовий дозвіл на проживання.
2. Niederlassungserlaubnis — постійний дозвіл.
3. Daueraufenthalt-EU — довгостроковий дозвіл резидента ЄС.
4. § 24 AufenthG — спеціальний статус для українців (тимчасовий захист).
5. Abschiebung / Ausweisung — депортація та висилка.
6. Einreiseverbot — заборона в'їзду.

Оскарження:

1. Widerspruch до Ausländerbehörde — 1 місяць (де передбачено земельним правом).
2. Klage до Verwaltungsgericht — 1 місяць.
3. У справах про притулок (BAMF) — особлива процедура з коротшими строками: 2 тижні в прискореному провадженні, 1 місяць у звичайному.
4. Berufung та Revision можливі за дозволом.

Особливості Німеччини:

1. У більшості міграційних справ Widerspruch і Klage не мають aufschiebende Wirkung (не зупиняють виконання) — потрібне окреме клопотання про vorläufigen Rechtsschutz за § 80 V VwGO.
2. Активне застосування § 60 AufenthG — заборона депортації за гуманітарними підставами, що часто є основною лінією захисту.
3. Для українців діють спрощені правила в межах ЄС-Директиви про тимчасовий захист, але переходи на робочий, навчальний або сімейний статус потребують уваги.
4. В німецькій практиці важлива роль § 25 AufenthG — гуманітарні підстави для перебування, які стають альтернативою у складних справах.

Підстави для оскарження міграційних рішень

Помилка у фактах. Орган невірно оцінив обставини: фактичні підстави для перебування, тривалість фактичного проживання, наявність родини, докази доходу.

Порушення права на сімейне життя (стаття 8 ЄКПЛ). Якщо депортація розриває родинні зв'язки, можна посилатися на практику ЄСПЛ, яка вимагає балансу між державним інтересом та правами особи.

Ризик нелюдського поводження в країні призначення (стаття 3 ЄКПЛ). Якщо повернення створює ризик переслідування, тортур або іншого нелюдського поводження — депортація заборонена.

Найкращі інтереси дитини. Стаття 24 Хартії ЄС та Конвенція ООН про права дитини вимагають враховувати інтереси дітей при ухваленні міграційних рішень.

Помилка у застосуванні права. Орган застосував норму, яка не підлягає застосуванню, або не врахував іншу.

Невмотивованість. Відмова сформульована загальними фразами без аналізу індивідуальних обставин.

Порушення процедури. Не надано право на заслуховування, відмовлено в перекладачі, не повідомлено про право на правову допомогу.

Непропорційність. Заходи, що застосовуються (депортація, заборона в'їзду), непропорційно суворі.

Порушення принципу non-refoulement. Найважливіший принцип міжнародного права біженців: ніхто не може бути повернутий у країну, де йому загрожує переслідування.

Zahist в умовах затримання в депортаційному центрі

Затримання іноземців з метою забезпечення депортації — один із найжорсткіших адміністративних заходів. Європейське право встановлює суворі обмеження:

1. Затримання можливе лише як крайній захід, коли інші менш суворі заходи неможливі.
2. Регулярний судовий контроль законності затримання.
3. Максимальні строки — у більшості країн ЄС не більше 6 місяців, з можливістю продовження до 18 місяців у виняткових випадках (Директива 2008/115/EC).
4. Право на правову допомогу, переклад, спілкування з родиною та консульством.

Адвокат у таких справах має кілька завдань: оскарження законності затримання, домагання звільнення (під заходи нагляду — реєстрація в поліції, застава, проживання за певною адресою), супровід основної міграційної справи.

Особливість статусу для громадян України

З 4 березня 2022 року в усіх країнах ЄС діє Тимчасовий захист (Temporary Protection) для громадян України та членів їхніх родин, активований Рішенням Ради ЄС 2022/382 на підставі Директиви 2001/55/EC. Цей режим:

1. надає право на проживання, працевлаштування, доступ до освіти, медичної допомоги, соціальних виплат;
2. не вимагає процедури визначення статусу біженця;
3. може поєднуватися з іншими статусами або з часом конвертуватися у звичайний дозвіл на проживання.

Однак тимчасовий захист має свої обмеження та ризики:

1. Відмова або відкликання статусу можливі за певних обставин.
2. Поєднання з іншими процедурами (робочою, сімейною, навчанням) потребує юридичної координації.
3. Закінчення режиму тимчасового захисту створює необхідність переходу на інший статус.

Як АО «Zahist» захищає Ваші інтереси у міграційних справах

1. Превентивна юридична консультація. Аналіз ризиків ще до подачі документів, оптимізація стратегії — від вибору цілі перебування до пакету документів.
2. Супровід заяв та клопотань. Підготовка заяв на отримання, продовження, зміну статусу — з усіма необхідними документами та перекладами.
3. Оскарження несприятливих рішень. Від внутрішнього адміністративного оскарження до позовів в адміністративних судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
4. Zahist у справах про депортацію та заборону в'їзду. Включаючи термінові процедури, коли строки на оскарження вимірюються годинами.
5. Представництво у справах про затримання. Оскарження законності затримання, домагання звільнення під альтернативні заходи.
6. Zahist у справах про притулок. Підготовка обґрунтованого клопотання, представництво на співбесідах, оскарження відмов.
7. Перехід між статусами. Особливо актуально для українців із тимчасовим захистом — допомога у переході на робочий, сімейний або інший дозвіл на проживання.
8. Звернення до європейських інстанцій. У виняткових випадках — звернення до Суду ЄС у Люксембурзі та до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі.

Міграційне право в ЄС — це сфера, де помилка коштує особливо дорого. Втрата легального статусу, депортація, заборона в'їзду — все це часто означає не просто адміністративні наслідки, а кардинальну зміну життя людини та її родини. Та більшість несприятливих рішень оскаржуються — за умови, що захист підключається своєчасно, грамотно і з повною оцінкою всіх обставин справи.

Якщо Ви або Ваша родина зіткнулися з відмовою у видачі ВНЖ, рішенням про депортацію, забороною в'їзду або іншим міграційним питанням у Чехії, Франції, Нідерландах, Фінляндії, Польщі чи Німеччині — зв'яжіться з АО «Zahist» якнайшвидше. Кожен день впливає на результат.

Міграційне рішення — це не вирок. Це адміністративний акт, який можна і потрібно оскаржувати.