Якщо Вашу дитину вивезли за кордон: невідкладні дії за Гаазькою конвенцією

Україна та всі країни ЄС — учасники Конвенції. Існує чітка міжнародна процедура повернення дитини. Її потрібно запустити негайно.

Перші 24 години

1. Не їдьте за дитиною самостійно. Це найбільша помилка. Спроба «забрати назад» — навіть якщо Ви маєте всі права як другий із батьків — може кваліфікуватись як зустрічне викрадення. У результаті Ви опинитесь у ситуації обопільної провини, де суд не знатиме, кого підтримувати. Не діяти емоційно — найважче. І найважливіше.
2. Зафіксуйте факт вивезення. Спробуйте максимально точно встановити: коли дитина виїхала, з ким, у яку країну, де зараз перебуває. Кожен факт корисний:
3. Свідчення сусідів, родичів, спільних знайомих
4. Скріншоти переписок, дзвінків, голосових повідомлень
5. Соцмережі — фото нової локації, геомітки, нові пости іншого з батьків
6. Школа, дитсадок — запит про відвідування, чи дитину перевели
7. Якщо відомий перетин кордону — копії штампів, квитків, транспорту
8. Реєстраційні дії — переоформлення прописки, реєстрація в школі за кордоном
9. Зверніться до адвоката, який веде такі справи регулярно. Не до того, хто «спробує», а до того, хто щодня працює з Гаазькою конвенцією. Ми ведемо такі справи з 2014 року, особливо інтенсивно після 2022 року.
10. Заява в поліцію (опціонально). В Україні — за фактом незаконного утримання дитини або викрадення (стаття 146 КК). Це не запускає процедуру повернення, але створює документальний слід. У країні вивезення поліційні протоколи додатково підтверджують факт перебування дитини там.

Перші 48 годин: запуск механізму Гаазької конвенції

1. Подача заяви через Центральний орган. В Україні Центральним органом за Гаазькою конвенцією 1980 року є Міністерство юстиції України. Воно приймає заяву про повернення дитини і направляє її компетентному органу в країні, куди дитину вивезено.
2. Паралельно — позов до місцевого суду в країні вивезення. Це окрема дія, яку часто пропускають. Можна не чекати, поки український Мінюст обробить заяву і направить її іноземному органу. Можна одразу подати в суд країни, де перебуває дитина — про повернення за Гаазькою конвенцією. Це швидший шлях.

Перші 72 години: що ще можна встигнути

1. Заборона на виїзд у країні вивезення. Якщо є підозра, що дитину можуть перевезти ще далі (наприклад, з Польщі до Німеччини, потім ще далі — у країну поза ЄС), варто негайно подати клопотання про заборону виїзду до місцевого суду. Це забезпечувальний захід, що зупиняє можливість подальших переміщень.
2. Тимчасові заходи щодо контактів. Іноді доцільно одразу попросити суд про тимчасові заходи — щоб дитина могла спілкуватись з Вами через відеозв'язок, навіть до фінального рішення. Це і людяно, і юридично корисно — документує, що Ви активно підтримуєте контакт.
3. Збір доказів реальних умов проживання дитини. Якщо в новій країні дитина мешкає в неприйнятних умовах (нестабільне житло, відсутність школи, конфліктна обстановка) — фіксація цього через свідчення, фото, записи допоможе у суді.
4. Психологічна оцінка. Якщо дитина встигла зв'язатись з Вами і виявила небажання залишатись з другим із батьків — фіксувати через відеозв'язок з нашим адвокатом або психологом.

Як працює Гаазька конвенція 1980

Ключова логіка проста: дитина має бути повернута до країни звичного проживання (habitual residence). Не до того з батьків, хто «має більше прав». Не до того, у кого «кращі умови». А до тієї країни, де дитина жила до неправомірного переміщення.

Це принципово важливо. Конвенція не вирішує, з ким дитина буде жити в довгостроковій перспективі. Конвенція лише повертає дитину туди, де вона жила, — а далі вже компетентний суд цієї країни вирішує, з ким, як і за якими умовами.

Тобто, якщо мама вивезла дитину з Києва до Варшави — польський суд за Гаазькою конвенцією має зобов'язати маму повернути дитину до України. А вже в Україні суд буде вирішувати, з ким із батьків дитина має жити далі.

Підстави для відмови у поверненні — обмежені

Конвенція передбачає кілька винятків, коли суд може відмовити в поверненні:

1. Минуло більше року з вивезення, а дитина повністю інтегрувалась у нове середовище. Тому час критичний — діяти треба негайно
2. Заявник на момент вивезення не здійснював фактичну опіку. Якщо батько не бачив дитину роками, не платив аліментів, не цікавився — це може бути аргументом проти повернення
3. Заявник дав згоду на переміщення (явну або шляхом наступного схвалення). Тому уважно з усіма повідомленнями іншому з батьків після вивезення
4. Повернення створить серйозний ризик для дитини (фізичної або психологічної шкоди). Найпопулярніший аргумент протилежної сторони
5. Дитина старша 12 років і категорично проти повернення

Особливості для українців під час війни

Окреме питання — чи поширюється Гаазька конвенція на ситуації, коли дитину «вивезли від війни». Дискусія активна, але судова практика стабілізувалась: сама по собі ситуація війни не є підставою для відмови у поверненні, особливо якщо мова йде про регіони, де немає активних бойових дій.

Польські, німецькі, чеські суди в десятках справ повертали дітей до Львова, Києва, Одеси, Дніпра, констатуючи, що ці міста не є зонами, де перебування дитини небезпечне. Якщо ж справа про дитину з прифронтових територій або зони активних обстрілів — є шанси, що суд визнає ризик для дитини. Але це не автоматично — кожна справа оцінюється індивідуально.

Окремий нюанс — статус тимчасового захисту в ЄС

Те, що мати або батько отримали тимчасовий захист у Польщі чи Німеччині, не дає права тримати дитину в цій країні всупереч волі другого з батьків. Тимчасовий захист — це міграційний статус для дорослого, а не дозвіл на переміщення дитини без згоди.

Що ми робимо

1. Терміновий старт. Перша консультація — упродовж дня.
2. Заява через Мінюст. Готуємо повний пакет документів, подаємо в Мінюст, контролюємо передачу.
3. Паралельно — позов в іноземний суд. Наш офіс у відповідній країні готує позов і подає його. Не тиждень координації — години.
4. Збір доказів. В Україні і в країні вивезення — паралельно.
5. Представництво в суді. На засіданнях у країні вивезення — наш місцевий адвокат, який знає процедуру, мову, суддів. На засіданнях в Україні — наш український адвокат. Обидва — одна команда.
6. Виконання рішення. Якщо суд ухвалив рішення про повернення, але інша сторона затягує — ми контролюємо примусове виконання.
7. Підтримка під час процесу. Ми супроводжуємо психологічно — це важка справа, потрібен спокійний, розважливий захист.