Податкові угоди між Україною та країнами ЄС

Скільки податків насправді заплатить європейська компанія, яка інвестує в Україну? Відповідь залежить не тільки від ставок в українському Податковому кодексі, а й від угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною материнської компанії. Правильне застосування double taxation treaty Ukraine EU може зменшити податок на дивіденди з базових 15% до 5%, а іноді навіть до 0% — різниця в десятках і сотнях тисяч євро на великих виплатах.

Що таке угода про уникнення подвійного оподаткування і навіщо вона потрібна

Без міжнародної угоди дохід, отриманий резидентом однієї країни з джерела в іншій, може бути оподаткований двічі: спочатку в країні джерела (Україні), а потім в країні резидентства отримувача. Це робить транскордонні інвестиції економічно невигідними.

Угода про уникнення подвійного оподаткування (Double Taxation Treaty, DTT) — двосторонній договір між державами, який розподіляє права оподаткування між ними, встановлює знижені ставки податку на пасивні доходи (дивіденди, проценти, роялті) та передбачає механізми зарахування сплаченого за кордоном податку.

Які податки закриває угода з ЄС

Угоди стосуються оподаткування доходів і капіталу. Для європейського інвестора в український бізнес практичне значення мають:

1. Податок на репатріацію при виплаті дивідендів нерезиденту — базова ставка в Україні 15%, угода зазвичай знижує до 5–10%.
2. Податок на репатріацію при виплаті процентів нерезиденту — базова ставка 15%, угода знижує до 0–10%.
3. Податок на репатріацію при виплаті роялті нерезиденту — базова ставка 15%, угода знижує до 0–10%.
4. Податок на прибуток постійного представництва — угода визначає, коли діяльність нерезидента в Україні створює «постійне представництво» з обов'язком сплати податку на прибуток 18%.
5. Податок на дохід від відчуження корпоративних прав — угода визначає, чи має Україна право оподаткувати дохід нерезидента від продажу українських часток.
6. Податок на дохід від нерухомості, працю, авторські права, міжнародні перевезення — окремі статті угод.

Додаткові 5% військового збору — важливе застереження

З 1 грудня 2024 року в Україні діє підвищена ставка військового збору 5% (раніше 1,5%). Цей збір застосовується до низки виплат, але військовий збір НЕ утримується з виплат нерезидентам при сплаті дивідендів, процентів, роялті за кордон — він стосується виплат фізособам-резидентам України. При виплаті пасивних доходів європейському інвестору застосовується виключно податок на репатріацію за відповідною угодою.

Умови застосування знижених ставок

Просто бути зареєстрованим у країні, з якою діє угода, недостатньо. Для застосування знижених ставок потрібно виконати кілька умов.

Сертифікат резидентства.

Отримувач доходу має надати українській компанії, яка виплачує дохід, довідку про податкове резидентство в країні угоди. Довідка видається податковими органами країни резидентства, має бути апостильована і нотаріально перекладена. Дійсна, як правило, в межах календарного року.

Бенефіціарний власник доходу.

Одна з найсуворіших вимог українського Податкового кодексу. Отримувач доходу має бути реальним бенефіціарним власником — тобто мати право самостійно розпоряджатися доходом, нести бізнес-ризик, вести реальну діяльність. Якщо кіпрський або нідерландський холдинг — це просто «папка» без реального офісу, персоналу, функцій — українська податкова визнає його «кондуітом» і застосує базові 15%.

Principal Purpose Test (PPT).

З 2020 року Україна імплементувала правило PPT у більшості угод через Багатосторонню конвенцію MLI. Суть: якщо однією з основних цілей транзакції є отримання податкової вигоди за угодою — вигода не надається. Штучні структури, створені виключно для зниження податку, не працюють.

Документальне оформлення.

Договори, первинні документи, банківські виписки, що підтверджують зміст транзакції. Формальне оформлення без економічного змісту не рятує.

Типові сценарії застосування угод

Сценарій 1: Виплата дивідендів з українського ТОВ до нідерландського холдингу. Нідерландська B.V. володіє 100% української компанії. Українська компанія виплачує дивіденди 1 млн EUR. За угодою з Нідерландами ставка — 5% (умова: бенефіціарний власник володіє не менше 20% капіталу і інвестував не менше 100 000 USD). Податок — 50 000 EUR замість 150 000 EUR базової ставки.

Сценарій 2: Роялті за ліцензію на ПЗ з української компанії до німецького ліцензіара. Українська компанія сплачує роялті німецькому розробнику ПЗ. За угодою з Німеччиною ставка — 0% для роялті за використання авторських прав на наукові, літературні, мистецькі твори (включно з ПЗ). Умова — бенефіціарний власник, реальна операція. Податок — 0.

Сценарій 3: Проценти за позику від польського банку. Український бізнес отримав позику від польського фінансового інституту. За угодою з Польщею ставка на проценти — 10% (базова 15%). Знижена ставка завжди 10% без додаткових умов щодо частки участі.

Сценарій 4: Кіпрський холдинг з номінальною присутністю. Український бізнес виплачує дивіденди кіпрській компанії, яка не має реальних функцій у Кіпрі. Податкова застосовує правило бенефіціарного власника і PPT, відмовляє у знижених ставках, утримує 15% замість 5%. Судова практика останніх років підтримує такий підхід.

Репатріація прибутку з України: додаткові обмеження

Навіть при правильному податковому структуруванні існують обмеження НБУ на переказ коштів за кордон під час воєнного стану.

Умови виплати дивідендів нерезиденту (2025):

1. Дивіденди виплачуються не раніше 6 місяців з дати набуття нерезидентом частки в українській компанії.
2. Українська компанія виплачує дивіденди не раніше ніж через 12 місяців після державної реєстрації.
3. Ліміт виплат — до 1 000 000 EUR на місяць на одну компанію.
4. Для виплати використовуються кошти, отримані українською компанією від господарської діяльності (не за рахунок кредитів).
5. Ці обмеження діють у контексті валютного регулювання НБУ, незалежно від податкової угоди.

Типові помилки застосування угод

1. Відсутність сертифіката резидентства на момент виплати. Без довідки українська компанія — податковий агент — зобов'язана застосувати базову ставку 15%. Якщо довідку отримано пізніше — повернення переплати через судову або адміністративну процедуру.
2. Неправильне визначення бенефіціарного власника. Виплата в холдинг з подальшим переказом далі у «сірі» юрисдикції — класична ознака штучної структури. Податкова перекваліфіковує транзакцію.
3. Ігнорування PPT. Створення проміжного холдингу виключно для податкової вигоди — ризиковано. Холдинг має мати реальні функції: персонал, офіс, прийняття рішень.
4. Нерозуміння умов зниженої ставки. Наприклад, 5% на дивіденди за угодою з Нідерландами — не автоматична ставка. Потрібна певна частка участі і сума інвестиції. При невиконанні умов — 15%, не 10%.
5. Помилки у валютному оформленні. Податкова коректно, але виплата не проходить через банк через порушення валютних правил НБУ.

Що робить наша команда

Ми супроводжуємо податкове структурування транскордонних виплат між Україною та країнами ЄС:

1. Аналіз застосовної угоди про уникнення подвійного оподаткування та розрахунок оптимальної ставки для конкретної транзакції.
2. Структурування холдингу з урахуванням бенефіціарного власника і PPT, щоб знижені ставки дійсно застосовувалися.
3. Підготовка повного пакета документів: договорів, сертифікатів резидентства, перекладів, обґрунтувань бенефіціарного власника, TP-документації.
4. Супровід виплат у банку з дотриманням валютного законодавства НБУ.
5. Zahist клієнта при податкових перевірках і судових спорах щодо переквалификації транзакцій.