Тим, хто має заборону в’їзду

Заборона в’їзду в країну ЄС — це не завжди назавжди, і не завжди виключає перебування на території Союзу. Однак це серйозне обмеження, яке потребує професійного юридичного розв’язання.

Види заборон

1. Національна заборона в’їзду — накладається конкретною країною і діє лише на її території. Підстави: порушення міграційного режиму, надання фіктивних документів, судимість, депортація, робота без дозволу.
2. Шенгенська заборона (SIS alert) — внесення у Шенгенську інформаційну систему. Діє у всіх 29 країнах Шенгену. Підстави: серйозні правопорушення, загроза громадському порядку, безпеки, попередня депортація з порушенням строку добровільного виїзду.
3. Заборона на підставі Регламенту 2018/1860 про повернення — пов’язана з рішенням про повернення іноземця, що перебуває нелегально.

Строки

Залежно від причини і країни, заборона встановлюється на:

1. 6 місяців — 1 рік (дрібні порушення міграційного режиму, перше порушення).
2. 1 — 3 роки (повторні порушення, робота без дозволу).
3. 5 років (серйозні порушення, депортація).
4. 10 років або безстроково (кримінальні правопорушення, загроза безпеці).

Що робити, якщо Ви дізналися про заборону

1. Встановити точний зміст заборони. Отримати письмову копію рішення, дізнатися країну походження заборони, підставу і строк. Без цієї інформації оскарження неможливе.
2. Перевірити дотримання процедури при накладенні. Часто заборони накладаються з процедурними порушеннями: без вручення рішення, без права на оборону, без перекладача. Ці порушення — підстава для скасування.
3. Оскаржити у встановлений строк. Строки — від 10 днів до 2 місяців залежно від країни.
4. Подати клопотання про скорочення строку заборони. Якщо строк оскарження пропущено, у більшості країн існує процедура дострокового зняття заборони за заявою (після зміни обставин, наявності родинних зв’язків, тривалого законослухняного життя).

Особливі підстави для зняття заборони

1. Родинні зв’язки в країні ЄС (стаття 8 ЄКПЛ).
2. Неповнолітня дитина-громадянин ЄС (доктрина Zambrano, рішення Суду ЄС).
3. Стан здоров’я, що унеможливлює виконання рішення.
4. Кардинальна зміна обставин в країні походження.

Перебування в ЄС під час заборони

Важливо: якщо заборону накладено однією країною, це не завжди унеможливлює перебування в іншій країні ЄС. Однак наявність SIS-alert, як правило, блокує будь-яку легалізацію. Перед будь-якими кроками (перетин кордону, подача заяви в іншій країні) треба з’ясувати фактичний статус через юриста.

Чого не слід робити

1. Перетинати кордон ЄС, сподіваючись «пройти непоміченим» — з 2025 року запущено EES (Entry/Exit System), яка автоматично фіксує особу.
2. Ігнорувати рішення про депортацію — це подовжує строк заборони.
3. Подавати фіктивні документи на легалізацію — це створює нову підставу для заборони.

АО «Zahist» спеціалізується на складних справах із заборонами в’їзду. Наші юристи мають досвід скасування заборон у всіх шести країнах присутності.