Дозволи на іноземні інвестиції

До 2017-2020 років іноземні інвестиції у більшості розвинутих юрисдикцій вільно перетікали через кордони. Сьогодні картина принципово інша: майже у всіх ключових країнах діє Foreign Direct Investment (FDI) Screening— окремий механізм перевірки іноземних інвестицій з точки зору національної безпеки. Це не антимонопольний контроль (хоч часто паралельний), а самостійна процедура з власною логікою, регуляторами і санкціями.

Дозволи на іноземні інвестиції — обов'язкова процедура при:

1. купівлі акцій / часток у компаніях критичних секторів (оборона, енергетика, телеком, фінанси, IT, медіа, біотехнології, AI);
2. придбанні нерухомості у визначених локаціях (поруч з військовими об'єктами, у певних регіонах);
3. купівлі великих часток у публічних компаніях;
4. спільних підприємствах за участю іноземних інвесторів у стратегічних сферах;
5. набутті контролю над активами критичної інфраструктури;
6. залученні іноземних інвесторів в українські стратегічні підприємства;
7. зворотних структурах — коли українська компанія купує бізнес у юрисдикції з активним FDI-режимом.

ЄС — FDI Screening Regulation

З 11 жовтня 2020 року діє Регламент ЄС 2019/452 про скринінг іноземних прямих інвестицій у Союз. Це не пряма регуляторна процедура — Регламент встановлює лише механізм координації між Європейською комісією і національними регуляторами. Конкретний скринінг здійснюється на національному рівні держав-членів.

У 2024 році Європейська комісія запропонувала посилений Регламент з обов'язковими національними механізмами і гармонізованими підходами. Очікується набуття чинності у 2026-2027 роках.

Як працює координація

1. національний регулятор повідомляє Європейську комісію про значні інвестиції;
2. Комісія та інші держави-члени можуть надавати коментарі (non-binding opinions);
3. національний регулятор приймає остаточне рішення з урахуванням коментарів.

Це означає, що інвестиція у Польщу може отримати «увагу» з боку Німеччини або Франції, якщо вони вбачають ризики для своїх інтересів.

Які сфери підпадають під скринінг

Регламент 2019/452 рекомендує перевіряти інвестиції у:

1. критичну інфраструктуру (енергетика, транспорт, водопостачання, охорона здоров'я, комунікації, медіа, обробка даних, аерокосмічна сфера, оборона, фінансова інфраструктура);
2. критичні технології (AI, робототехніка, напівпровідники, кібербезпека, квантові технології, нанотехнології, біотехнології);
3. постачання критичних ресурсів (енергоносії, сировина, продовольство);
4. доступ до чутливих даних, у тому числі персональних;
5. свободу і плюралізм медіа.

Національні режими FDI у ключових юрисдикціях ЄС

Польща

Закон про контроль за певними інвестиціями від 24.07.2015 з кардинальними змінами 2020-2024 років.

Тригери:

1. набуття 20% або більше в стратегічних компаніях зі списку Кабінету Міністрів;
2. набуття «значного впливу» (significant influence) у визначеному секторі.

Стратегічні сектори: енергетика, оборона, IT, телеком, фінанси, фармацевтика, виробництво харчів, хімія, газ.

Регулятор: UOKiK (Urząd Ochrony Konkurencji i Konsumentów).

Часовий ефект: режим діє до 24 липня 2025 року (часто продовжується); з 2025 року також застосовується інше регулювання для конкретних компаній зі стратегічного списку.

Особливість для українських інвесторів: посилений контроль як для third-country investors з потенційними санкційними ризиками.

Німеччина

Außenwirtschaftsverordnung (AWV) — Положення про зовнішню економіку, доповнене у 2017, 2020, 2021 роках.

Тригери:

1. 10% для критичної інфраструктури і ключових технологій;
2. 20% для інших sensitive sectors;
3. 25% для решти секторів економіки (cross-sectoral review).

Регулятор: Bundesministerium für Wirtschaft und Klimaschutz (BMWK) — Федеральне міністерство економіки та захисту клімату.

Сфери: оборона (mandatory), критична інфраструктура, медіа, AI, робототехніка, напівпровідники, біотехнології, аерокосмос, ядерна та хімічна промисловість, охорона здоров'я.

Strict consequences: операції без затвердження є недійсними (legally void).

Франція

Закон PACTE 2019 + Décret 2019 з ще більшим розширенням у 2020-2024 роках.

Тригери: для не-EU інвесторів — 25% акцій або права голосу у sensitive sectors; з 2024 року поріг знижено до 10% для публічних компаній.

Регулятор: Direction Générale du Trésor (Міністерство економіки).

Сфери: оборона, енергетика, транспорт, водопостачання, охорона здоров'я (включно з фармацевтикою з 2020 року), AI, кібербезпека, харчова безпека, медіа.

Особливість: один з найжорсткіших режимів у ЄС зі значним розширенням під час пандемії COVID-19 (захист стратегічних активів від поглинання).

Італія

Golden Power — режим спеціальних повноважень уряду з 2012 року, значно посилений з 2020 року (Decreto Legge 21/2012, із змінами 2020-2024).

Сфери: оборона, національна безпека, енергетика, транспорт, комунікації, фінанси, охорона здоров'я, продовольство, AI, ключові технології (з 2020 року — розширений перелік).

Регулятор: Президія Ради Міністрів Італії (Presidenza del Consiglio dei Ministri).

Особливість: режим дозволяє уряду блокувати операції, накладати умови або реалізовувати право вето.

Іспанія

Закон 19/2003 + Real Decreto-ley 8/2020, посилений у 2021-2024 роках.

Тригери: набуття 10% або більше у стратегічних компаніях не-EU інвесторами.

Сфери: критична інфраструктура, ключові технології, чутливі дані, медіа.

Регулятор: Міністерство економіки.

Чехія

Закон № 34/2021 про скринінг іноземних інвестицій з 1 травня 2021 року.

Тригери: набуття 10%+ для критичних секторів; для оборонних угод — mandatory notification.

Регулятор: Міністерство промисловості і торгівлі.

Інші держави-члени ЄС

Власні механізми FDI screening мають майже всі держави-члени ЄС: Австрія, Бельгія, Болгарія, Угорщина, Данія, Естонія, Фінляндія, Греція, Ірландія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Швеція. Кожна — зі своїми порогами, сферами, регуляторами і строками.

Кіпр, Хорватія, Греція — мають частково розвинені механізми.

Велика Британія

National Security and Investment Act 2021 — діє з 4 січня 2022 року.

Тригери: mandatory notification для 17 секторів (advanced materials, AI, civil nuclear, communications, computing hardware, critical suppliers to government, cryptographic authentication, data infrastructure, defence, energy, military and dual-use, quantum technologies, satellite and space, suppliers to emergency services, synthetic biology, transport, advanced robotics).

Регулятор: Investment Security Unit (ISU) — у Кабінет-офісі.

Тригери набуття: 25%, 50%, 75% акцій / голосів або material influence.

Санкції: невиконання — до 5% сукупного річного обороту або 10 млн фунтів, штрафи; угоди без notification — недійсні.

США

CFIUS — Committee on Foreign Investment in the United States.

Регуляторна основа: FINSA 2007 (Foreign Investment and National Security Act), FIRRMA 2018 (Foreign Investment Risk Review Modernization Act).

Тригери:

1. набуття контролю (control) іноземною особою над американським бізнесом;
2. mandatory notification для угод у TID Sectors (Technology, Infrastructure, Data) — навіть для non-controlling investments;
3. угоди з real estate у sensitive locations (поруч з військовими базами, портами, аеропортами).

Регулятор: міжвідомчий комітет під керівництвом Міністерства фінансів США.

Особливості:

1. надзвичайно широкий мандат;
2. активно перевіряються інвестиції з Китаю, Росії, Ірану — але також з України та інших third countries;
3. здатність блокувати угоди або вимагати mitigation agreements;
4. president може скасувати угоду навіть після закриття.

Канада, Австралія, інші

1. Канада: Investment Canada Act з мандатом перевіряти інвестиції на net benefit і national security; CFIUS-подібний режим;
2. Австралія: Foreign Investment Review Board (FIRB); досить детальний режим з низькими порогами для sensitive sectors;
3. Японія: Foreign Exchange and Foreign Trade Act з 2020 року значно посилений;
4. Південна Корея: окремий режим foreign investment promotion;
5. Китай, Індія, Бразилія, Туреччина: власні механізми з власною логікою.

Україна — режим для іноземних інвестицій

В Україні немає окремого «FDI Screening» в сучасному міжнародному сенсі. Проте:

1. Закон «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 № 93/96-ВР встановлює загальні гарантії і обмеження;
2. окремі сфери закриті для іноземного капіталу (виробництво зброї, видобуток певних надр);
3. обмеження для резидентів РФ і Білорусі — повна заборона з 2014 року для оборонних, з 2022 року — фактично для всіх сфер;
4. санкційний контроль через РНБО і ВАКС;
5. погодження НБУ для значних транскордонних інвестицій (через валютне регулювання);
6. АМКУ для concentrations;
7. галузеві регулятори для регульованих сфер.

З просуванням євроінтеграції очікується введення повноцінного FDI Screening-режиму в Україні, гармонізованого з європейськими стандартами.

Стандартний процес FDI Screening

Класифікація операції

Перший крок — визначити, чи потрібне notification:

1. хто є інвестором (third country або EU/EEA);
2. яка сфера інвестиції (critical sectors з conkretnym переліком);
3. який поріг набуття (10%, 20%, 25% тощо);
4. структура операції (direct acquisition, indirect через холдинг, joint venture, asset deal).

Mandatory vs Voluntary

1. Mandatory — обов'язкове notification; невиконання тягне санкції і недійсність;
2. Voluntary — можна не подавати, але регулятор може ініціювати скринінг ex officio. У спірних випадках стандарт — подавати voluntary для отримання правової визначеності.

Можливі рішення

1. clearance — повне погодження;
2. clearance з умовами (mitigation agreement) — забезпечення певних gwarancji (зокрема обмеження доступу інвестора до sensitive technology, призначення незалежних directors, обов'язки повідомляти про зміни);
3. prohibition — заборона угоди;
4. mandatory divestment — у разі вже закритої операції — наказ продати.

Чому варто залучати юристів

FDI Screening — це сфера, яка вимагає координації між юристами кількох юрисдикцій. Українська юридична команда сама не може провести усі необхідні filings — потрібні місцеві партнери. Але вона має забезпечити:

1. ранню кваліфікацію всіх потенційно необхідних FDI-погоджень;
2. консолідовану стратегію для multi-jurisdictional filings;
3. розробку матеріалів про інвестора, які можуть бути використані у різних filings;
4. проектний менеджмент усієї процедури;
5. координацію з антимонопольними та галузевими погодженнями;
6. mitigation strategies для випадків можливих умовних рішень.